Сделать свой сайт бесплатно

Реклама

Создай свой сайт в 3 клика и начни зарабатывать уже сегодня.

@ADVMAKER@

ЗНИЩЕННЯ НІМЕЦЬКОГО ГАРНІЗОНУ У ТУПИЧЕВІ.

02.06.2012

 

Село Тупичів, у довоєнні роки і роки війни, було  районним центром.  Під час окупації  німецько-фашистськими загарбниками Тупичів  був найбільш укріплений  гарнізон в усьому районі.

24 квітня 1943 року шеф тупичівської  жандармерії і  гебітсфюрер  Зегберс видав наказ: Поліцейським постам Тупичева, Івашківки, Листвена і Макишина. У зв’язку з тим, що можна очікувати нападу партизанів, необхідно посилити оборонні пункти. Крім того, необхідно для оборони влаштувати перед приміщенням прохідні і криті окопи, як це зроблено в Тупичеві. Зміцнення оборонних пунктів почати негайно.

         За проведення цих робіт  відповідають персонально начальники постів. Про виконання цього наказу повідомити мене до 7 травня 1943 року...”

         Зегберс  підганяв своїх підлеглих. Сподіватись на допомогу з Чернігова нічого. Поліцейський гарнізон Тупичева, який нараховував 150 німців, 75 поліцаїв, озброєних автоматами, кулеметами, мінометами і обставлений дзотами,  за  обладнанням укріплень і несенням “служби охорони” вважався у німців зразковим. (Із архівних даних.)

         Проведення операції по знищенню  тупичівського гарнізону  було покладено  партизанське з’єднання Попудренка. Отримавши завдання і дані розвідки, загін 27 травня 1943 року вирушив у напрямку Тупичева.

         На  підступах до Тупичева  було вислано  розвідку. Через кілька годин партизани повернулись і привели з собою поліцая, який, згодом,  докладно розповів про систему оборони. Його розповідь  була підтверджена  даними  розвідки партизанів.

         Тупичів  атакували з  трьох  боків.  Для  німців  атака партизанського загону не була несподіванкою.   Воїнів загону  було зустріто смертельним вогнем. 

         Партизанами було розгромлено  німецький гарнізон. Не врятували гітлерівців ні дзоти, ні хитрість. Багато з них знайшли собі тут могилу. На території Тупичева є три  місця поховання німецьких солдат.

         Та не  дорахувались своїх побратимів і партизани, а серед них і Михайла Васюти.  Всіх  загиблих  було  поховано в тупичівській

землі. Після війни останки загиблих було перепоховано в братську могилу. На перепоховання приїздили рідні, деяких загиблих.

         Майже через 20 років після війни  в Тупичів, на могилу Михайла  Васюти,   приїжджала  його мати,  близькі товариші. В Тупичівській  школі і відбулася  з ними зустріч. На зустрічі  був присутній  член партизанського загону, в якому  боровся М.Васюта І.Р.Хлебанов. Урну з останками М.А.Васюти  мати забрали на Волинь, в рідне село.

Комментарии (0)Просмотров (257)


Зарегистрированный
Анонимно